Úsáideoir:Nicola Mitchell/Clár Dubh

Ón Vicipéid, an chiclipéid shaor.
Jump to navigation Jump to search
Stefania Turkewich

Cumadóir, pianódóir agus ceoleolaí Úcránach ab ea Stefania Turkewich-Lukianovych (25 Aibreán, 1898, Lviv, an Ostair-Ungáir - 8 Aibreán, 1977, Cambridge, an Ríocht Aontaithe), a aithníodh mar chéad chumadóir mná na hÚcráine.[1] Chuir na Sóivéadaigh cosc ar a cuid saothar san Úcráin.

Óige[cuir in eagar | athraigh foinse]

Bhí seanathair Stefania (Lev Turkevich), agus a hathair (Ivan Turkevich) ina sagairt. Ba phianódóir í a máthair Sofia Kormoshiv (Кормошів) agus rinne sí staidéar le Karol Mikuli agus Vilém Kurz, agus thug sí tionlacan do Solomiya Krushelnytska óg freisin.[2] Bhí féith an cheoil ag an an teaghlach ar fad, agus sheinn gach duine uirlis. Sheinn Stefania an pianó, an chláirseach, agus an armóin. Níos déanaí, chuimhnigh an cumadóir ar a hóige agus a grá don cheol:

"Ag croílár gach rud bhí mo mháthair, a sheinn an pianó go fíormhaith. Mar pháiste, ba bhreá liom éisteacht léi ag seinm. Ina dhiaidh sin, chuireamar tús le ceolfhoireann shalóin inár dteach. Sheinneamar mar sin: athair ar an dord…, mo mháthair ar an bpianó, (Льоньо) Lyonyo ar an dordveidhil, mise ar an armóin, (Марійка і Зенко) Marika agus Zenko… ar veidhlíní. Chuir m'athair tús le cór teaghlaigh freisin. Ba iad seo ár gcéad chéimeanna isteach i saol an cheoil. Ní raibh sé sprionlaithe faoin riamh ar airgead ach go háirithe maidir lenár saol ceoil." [2]

Staidéar[cuir in eagar | athraigh foinse]

Rae Meánach (clé go deas): deirfiúr Irena, deartháir Lev (le raicéad), Stefania, circa 1915

Thosaigh Stefania a cuid staidéir ceoil le Vasyl Barvinsky. Ó 1914 go 1916, rinne sí staidéar i Vín mar phianódóir le Vilém Kurz. Tar éis an Chéad Chogadh Domhanda, rinne sí staidéar le Adolf Chybiński in Ollscoil Lviv, agus d’fhreastail sí freisin ar a léachtaí ar theoiric an cheoil ag Ardscoil Lviv. [2]

Sa bhliain 1919 scríobh sí a céad saothar ceoil - an Liotúirge (Літургію), a léiríodh arís agus arís eile in Ardeaglais Naomh Seoirse i Lviv.[3]

Sa bhliain 1921 rinne sí staidéar le Guido Adler in Ollscoil Vín agus Joseph Marx in Ollscoil an Cheoil agus na nEalaíon Taibhithe i Vín, as ar bhain sí Dioplóma Múinteora amach i 1923.[3]

Sa bhliain 1925 phós sí Robert Lisovskyi agus thaistil sí leis go Beirlín áit a raibh cónaí uirthi ó 1927 go 1930 agus rinne sí staidéar le Arnold Schoenberg agus Franz Schreker.[2] Le linn na tréimhse seo, i 1927, a rugadh a hiníon Zoya (Зоя).[4]

Sa bhliain 1930 thaistil sí go Prág sa tSeicslóvaic, rinne sí staidéar le Zdeněk Nejedlý in Ollscoil Charles, agus le Otakar Šín ag Ardscoil Phrág. Rinne sí staidéar freisin ar chomhdhéanamh le Vítězslav Novák ag an acadamh ceoil. I bhfómhar na bliana 1933 mhúin sí an pianó agus ba tionlacaí í ag Ardscoil Cheoil Phrág. I 1934 chosain sí a tráchtas dochtúireachta ar ábhar bhéaloideas na hÚcráine i gceoldrámaí na Rúise.[2] Fuair sí a dochtúireacht sa cheoleolaíocht i 1934 ó Ollscoil Saor na hÚcráine i bPrág. Ba í an chéad bhean í as an Ghailís (a bhí mar chuid den Pholainn an uair sin) a fuair Ph.D.

Ag filleadh ar Lviv, ó 1934 go dtí tús an Dara Cogadh Domhanda d’oibrigh sí mar mhúinteoir teoirice ceoil agus pianó ag Ardscoil Lviv, agus tháinig sí chun bheith ina ball d’Aontas Ceoltóirí Gairmiúla na hÚcráine.[3]

An Dara Cogadh Domhanda[cuir in eagar | athraigh foinse]

I bhfómhar na bliana 1939, tar éis Iarthar na hÚcráine a bheith faoi smacht forghabhála na Sóivéidí , d’oibrigh Stefania mar theagascóir agus mar mháistir ceolchoirme i dTeach Opera Lviv, agus ó 1940 go 1941 bhí sí ina Ollamh Comhlach ag Ardscoil Lviv. Tar éis dhúnadh na hArdscoile, le linn forghabhála na Gearmáine, lean sí uirthi ag múineadh i Scoil Cheoil an Stáit. In earrach na bliana 1944 d’fhág sí Lviv le dul anonn go Vín.[3] Ag teitheadh ó na Sóivéadaigh, i 1946, bhog sí go deisceart na hOstaire, agus as sin go dtí an Iodáil, áit a raibh a dara fear céile, Nartsiz Lukyanovich, ina lia faoi cheannas na Breataine.[5]

Sasana[cuir in eagar | athraigh foinse]

I bhfómhar na bliana 1946, bhog Stefania go dtí an Ríocht Aontaithe, agus bhí cónaí uirthi i mBrighton (1947–1951), Londain (1951–1952), mBarrow Gurney (in aice le Briostó) (1952–1962), mBéal Feirste (Tuaisceart Éireann) (1962–1973) , agus gCambridge (ó 1973).

Ag deireadh na 1940idí, d’fhill sí ar chumadóireacht. Ó am go ham ghníomhaigh sí arís mar phianódóir, go háirithe i 1957 i sraith ceolchoirmeacha i bpobail na hÚcráine i Sasana, agus i 1959 ag ceolchoirm de cheol pianó i mBriostó. Bhí sí ina ball de Chumann na mBan-Cumadóirí agus Ceoltóirí na Breataine (a bhí ann go dtí 1972).

Seinneadha a ceoldráma Oksana's Heart i Winnipeg (Ceanada) i 1970 sa Centennial Concert Hall, faoi threoir ealaíonta a deirfiúr Irena Turkevycz-Martynec.[6]Centennial "

Concert Hall – Sunday at 7:30 p.m.: Ukrainian Children’s Theatre presents Heart of Oksana, an opera by Stefania Turkevich-Lukianovich, which is the story of a girl meeting mythological figures in an enchanted forest as she searches for her lost brothers" [7]

Comhdhéanamh[cuir in eagar | athraigh foinse]

Симфонічні твори – Saothair shiomónacha[cuir in eagar | athraigh foinse]

1. Симфонія – Siansa uimh. 1– 1937
2. Симфонія no. 2(a) – Siansa uimh. 2 (a)– 1952
2. Симфонія no. 2(b) (2-гий варіант) – Siansa uimh. 2 (b) (2ú leagan)
3. Симфонієта – Symphoniette – 1956
4. Три Симфонічні Ескізи – Trí Sceitse Symphónacha, 1975
5. Симфонічна поема – Dán Siméadrach «La Vitа»
6. Космічна симфонія – Siansa Spáis, 1972
7. Суіта для подвійного струнного оркестру – Suite do Cheolfhoireann Teaghrán Dúbailte
8. Фантастика для подвійного струнного оркестру – Fantasy do Cheolfhoireann Teaghrán Dúbailte

Балети – Ballets[cuir in eagar | athraigh foinse]

9. Руки – The Girl with the Withered Hands – Bristol, 1957
10. Перли – An Muince
11. Весна (Дитячий балет) – Earrach - (Ballet na Leanaí)1934-5
12. Мавка (a) – Mavka – ‘Nymph na Foraoise’ – 1964-7 – Belfast
12. Мавка (b) – Mavka – ‘Nymph na Foraoise’ – 1964-7 – Belfast
13. Страхопуд – Screaball – 1976

Опера – Opera[cuir in eagar | athraigh foinse]

14. Мавка – Mavka – (neamhchríochnaithe) bunaithe ar Amhrán Foraoise Lesia Ukrainka

Дитячі опери – Ceoldrámaí Leanaí[cuir in eagar | athraigh foinse]

15. «Цар Ох» або Серце Оксани – Tsar Okh nó Croí Oksana – 1960
16. «Куць» – An Diabhal Óg
17. «Яринний городчик» – Plota Glasraí (1969)

Хорові твори – Oibreacha Córúil[cuir in eagar | athraigh foinse]

18. Літургія – Liotúirge 1919
19. Псалом Шептицькому – Salm go Sheptytsky
20. До Бою – Roimh an gCath
21. Триптих – Triptych
22. Колискова (А-а, котика нема) – Lullaby (Ah, gan cat) 1946

Камерно – Інструментальні твори; Seomra - Oibreacha uirlise[cuir in eagar | athraigh foinse]

23. Соната для скрипки і фортепіано 1935 – Sonáid don veidhlín agus don phianó
24. (a) Cтрунний квартет 1960 – 1970 – Ceathairéad teaghrán
24. (b) Cтрунний квартет 1960 – 1970 – Ceathairéad teaghrán
25. Тріо для скрипки, альта і віолончела 1960 – 1970 – Triúr don Veidhlín, Viola agus Cello
26. Квінтет для двох скрипок, альта, віолончела фортепіано 1960 – 1970 – Quintet Pianó
27. Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 – Triúr Gaoithe

Фортепіанні Твори – Oibreacha Pianó[cuir in eagar | athraigh foinse]

28. Варіації на Українську тему 1932 – Athruithe ar Théama na hÚcráine
29. Фантазія: Суїта фортепянна на Українські теми – Fantasia: Suite le haghaidh Pianó ar Téamaí na hÚcráine 1940
30. Імпромпту – Impromptu 1962
31. Гротеск – Grotesque 1964
32. Гірська сюїта – Suite Sléibhe 1966– 1968
33. Цикл п’єс для дітей – Timthriall Píosaí do Leanaí 1936– 1946
34. Українські коляди та щедрівки – Carúil Úcránacha agus Shchedrivka
35. Вістку голосить – Slacht maith
36. Різдво з Арлекіном – Nollag le Harlequin 1971

Різне – Ilghnéitheach[cuir in eagar | athraigh foinse]

i. – Серце – Croí - Guth aonair leis an gceolfhoireann
ii. – Лорелеї – Lorelei - Scéalaí, Harmonium agus Piano 1919 - focail le Lesia Ukrainka
iii. – Май – Bealtaine – 1912
iv. – Тема народної пісні – Téamaí Amhrán na Tuaithe
v. – На Майдані – Cearnóg an Neamhspleáchais - píosa pianó
vi. – Не піду до леса з конечкамі – Лемківська пісня – Amhrán líomóideach le haghaidh guth agus teaghráin

Oidhreacht[cuir in eagar | athraigh foinse]

Tá a cuid cumadóireachta nua-aimseartha, ach meabhraíonn siad folksongs na hÚcráine nuair nach bhfuil siad léirithe. Lean sí ag cumadh trí na 1970idí. D’éag Stefania Turkevich ar 8 Aibreán, 1977, i gCambridge, Sasana.

Leabharliosta[cuir in eagar | athraigh foinse]

  • Сокіл-Рудницька М. Пам’яті Стефанії Лукіянович // Вільне Слово. – Торонто, 1977. – 9 і 16 липня. – С. 3.
  • Вовк В. Парастас для Стефанії Туркевич-Лукіянович // Наше Життя. – Нью-Йорк, 1992. – Ч. 5. – С. 6–9.
  • Стельмащук Р. Забутий львівський композитор-неокласик (штрихи до творчого портрета Стефанії Туркевич) // Музика Галичини (Musica Galiciana) / Матеріали Другої міжнародної конференції. – Львів, 1999. – С. 276–281.
  • Павлишин С. Перша українська композиторка // Наше Життя. – Нью-Йорк, 2004. – Ч. 1. – С. 14–16.
  • Павлишин С. Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. – Львів, 2004.
  • Карась Г. Статика і динаміка жанру дитячої опери у творчості композиторів української діаспори ХХ ст. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2010. – No. 2. – С. 89–93.
  • Яців Р. Роберт Лісовський (1893–1982): дух лінії. – Львів, 2015. – С. 11, 13, 79–84, 91.

Naisc sheachtracha[cuir in eagar | athraigh foinse]


Tagairtí[cuir in eagar | athraigh foinse]

  1. "Ukrainian Art Song Project – Stefania Turkewich".
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 Павлишин, Степанія Стефанівна. Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович, БаК, Lviv 2004.
  3. 3.0 3.1 3.2 3.3 "Українці в Сполученому Королівстві".
  4. "Зоя Робертівна Лісовська-Нижанківська, the Encyclopedia of Modern Ukraine" (ukrainian).
  5. "Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович)".
  6. "Svoboda".
  7. Winnipeg Free Press, June 6, 1970